Полтавська академія неперервної освіти ім.
М.В. Остроградського
Відділ
розвитку дошкільної та початкової освіти
Випускна
робота
«Впровадження інноваційних технологій та
методик в закладі дошкільної освіти: «Методика К.Орфа – сучасний погляд»
Виконала: Бодрих Оксана Олександрівна,
Кременчуцький район,
Кривушівська гімназія
Піщанської сільської ради,
вчитель трудового навчання,
музичний
керівник
ПОЛТАВА
- 2023
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………2
Розділ І. ІНОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ В МУЗИЧНОМУ
ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ …………………………………..5
1.1. Інноваційність як ознака сучасності освіти………………………………….5
2.2. Класифікація інноваційних технологій та методик ………………………...6
Розділ ІІ. МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ КАРЛА ОРФА…………7
2.1.
Теоретичні засади музично-педагогічної концепції………………………...7
2.2.
Мовленнєві та музично-рухові ігри й вправи……………………………….9
2.3.
Дитячий оркестр………………………………………………………………12
2.4. Український дитячий фольклор у
педагогічній концепції К. Орфа ………14
2.5. Досвід роботи………………………………………………………………….16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..18
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..19
ВСТУП
Базовий компонент дошкільної освіти в
Україні визначає, що діти мають сприймати й усвідомлювати мистецтво як
результат творчої діяльності людини; перейматися емоціями і почуттями,
передавати їх через музично-рухову та пісенну творчість, проявляти елементарні
вміння музичної інтерпретації, творчо застосовувати художньо-мовленнєвий і
музичний досвід [1].
Музика має велику силу емоційного впливу, виховує почуття людини, формує
смаки. Тому музичне виховання потрібно починати в дошкільному віці, так як
долучаючись до культурної музичної спадщини, дитина пізнає еталони краси,
привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика пов’язана з розвитком
емоційної чутливості, з вихованням таких якостей особистості, як: доброта,
вміння співчувати іншій людині.
В даній роботі проаналізовано та узагальнено процес нових технологій, які забезпечують
формування особистості дошкільника. Матеріали містять рекомендації з розвитку
творчих здібностей дошкільників на заняттях з виховання шляхом застосування
методики Карла Орфа. Новаторство концепції Орфа
полягає у планомірному використанні в роботі з дітьми так званої «елементарного
музикування», в основі якого лежить мистецтво імпровізації.
Актуальність даної методики полягає в тому, що передові технології часто зберігають в собі
багато елементів традиційного. Вміле поєднання і застосування традиційних та
інноваційних технологій у музичному вихованні допоможуть досягти бажаного
результату. Інноваційні технології включають в себе не тільки сучасні
технології, але й стереотипні елементи освіти, які довели свою ефективність
протягом педагогічної діяльності.
Метою роботи є
актуалізація інноваційності музично-педагогічної концепції К. Орфа. Дана
концепція – це практичний спосіб виховання і навчання дитини музиці, що
заснована на єдності і взаємозв'язку музики, руху, мови.
Завданнями цієї роботи є систематизація інноваційних
методик у музичному вихованні дошкільників; висвітлення концепції Карла Орфа,
як однієї з провідних методик у музичному вихованні дошкілля.
Методи дослідження: вивчення та аналіз джерел
інформації, узагальнення, систематизація.
Робота буде корисною для педагогів, які усвідомлюють
важливість творчості як найважливішого фактору подальшого розвитку дітей .
Робота містить: «зміст», вступ, два розділи, висновки,
список використаних джерел, додатки.
Розділ І.
ІННОВАЦІЙНІ
ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ В МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Інноваційність як ознака сучасності освіти
Інновації в педагогіці пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами,
інтеграцією знань і форм соціального буття. Нині створюється нова педагогіка,
характерною ознакою якої є інноваційність – здатність до оновлення, відкритість
новому.
За змістом, формами і методами освіта не є незмінним, закостенілим
феноменом, адже вона весь час реагує на нові цивілізаційні виклики, суспільні реалії, враховує тенденції, перспективи розвитку
людства, національного буття народу.
На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна школа,
орієнтована на передавання знань, умінь та навичок , не встигає за темпом їх
нарощування.
Найзначущою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох
стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.
Інноваційне (лат. innovation – оновлення, зміна) навчання –
зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня
діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих
здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості [3, с.7-9].
1.2. Класифікація інноваційних технологій
Інноваційна
концепція музичного навчання – це новітня система поглядів, об
Інноваційні технології включають в себе не тільки сучасні технології,
але й стереотипні елементи освіти, які довели свою ефективність протягом
педагогічної діяльності . Це такі технології:
1. здоров’язберігаючі технології: валеологічні
пісні-співаночки, дихальна гімнастика, артикуляційна гімнастика, вокалотерапія
[9] ;
2. проектна
діяльність – це сукупність дослідницьких,
навчально- пізнавальних прийомів [9] ;
3. розвиваючі
технології (технологія В.Емельянова
«Фонопедичний метод розвитку голосу», мнемотехніка (технологія ефективного
засвоєння інформації);
4. корекційні
технології (логоритміка, музикотерапія,
кольоротерапія) [9] ;
5. інформаційні технології (використання
інноваційно-комп’ютерної технології (ІКТ) на заняттях у дитячих дошкільних
закладах має ряд переваг перед традиційними формами організації занять) [9];
6. пошуково - дослідницька діяльність
(технологія ТРВЗ, концепція Карла Орфа «Шульверк. Музика для дітей», технологія Т.Тютюнникової.
«Елементарне музикування з дошкільниками») [4; 8];
7. особистісно-орієнтовані технології (комунікативні
танці та ігри, технології музично-ритмічного виховання (програма з ритмічної
пластики «Ритмічна мозаїка» А.Буреніної,
націлена на гармонійний розвиток особистості, єдності духовного та
фізичного) [9, с.2-9].
Розділ ІІ. МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ КАРЛА ОРФА
2.1. Теоретичні засади
музично-педагогічної концепції
Карл Орф (1895 - 1982) - відомий
німецький музикант, педагог, композитор XX століття. Його система початкового
музичного виховання відома у всьому світі. Вона направлена на розвиток
природних музичних здібностей дітей і на гуманне ставлення до них. «Шульверк.
Музика для дітей» – один з основних методичних посібників, що розробив педагог за своє творче життя.
Система музичного виховання
Орфа спирається на дитячу творчість та
імпровізацію, базується на музичному та літературному фольклорі, передбачає
високу рухову активність, синтезує різні види діяльності. Основу системи
складають мовленнєві та музично-рухові вправи, гра на елементарних музичних
інструментах, а також елементарний музичний театр.
Концепція К. Орфа максимально
наближена до можливостей та інтересів звичайної дитини. Вона називається «елементарне
музикування». «Музикування» розуміється як глибокий органічний зв’язок музики,
рухів і мовлення. Цей зв’язок є природнім тому, що будь-яке слово, вимовлене
інтонаційно-ритмічно, - це першооснова музики, а на музику людина реагує рухом.
Отже, поєднання музики, слова і рухів - це і є
сутність уроків за принципами Орфа.
Основний принцип цієї педагогіки – «Вчимося, роблячи і творячи».
Принцип дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальній і живій дії, а також в
процесі музикування, а не наукоподібного теоретизування [4, с.25].
Концепція полягає у розкритті музичних талантів
у дітей через імпровізацію в музиці і русі. Основна ідея Карла Орфа –
самостійний пошук дітьми музикантів всередині себе через навчання грі на
простих музичних інструментах, таких як цимбали, маракаси, дзвіночки,
трикутники, ксилофон, металофон та інші. Композитор ввів термін «елементарне
музикування». Тобто процес, що складається з кількох елементів: співу,
імпровізації, руху, та гри на інструментах. Карл Орф розробив дитячі пісеньки,
п’єси і вправи, які легко можна змінювати і придумувати нові разом із дітьми.
Система музичного виховання К. Орфа повністю побудована на розвитку творчих
здібностей, навичок дитини. Вона заснована на різних видах музикування в дитячій творчості, активній виконавській
діяльності. Головний його принцип - будувати музичне виховання на
ритмопластичній основі. Орфовська система музичного виховання містить такі
елементи:
- мовленнєві вправи – доцільні для загального музичного
розвитку, бо легкі й доступні для всіх дітей;
- поетичне музикування –
допомагає відчути дітям красу звучання поезії й музики, розвиває пам'ять,
усвідомлюється зв'язок слова й музики;
- музично – рухові вправи - допомагають підготувати дитину до
спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через
елементарний рух (удари, клацання, плескання, притупування), при цьому в дітей
виробляється швидкість реакцій, уміння чекати, знаходити момент вступу;
- елементарний музичний театр – інтерактивна ігрова форма припускає
загальний вплив музики, мовлення, руху, танцю і художнього образу;
- ігри з інструментами К.Орфа.
К.Орф зазначав, що
музичне виховання – це виховання творчої особистості. Він вважав, що для цього
немає надійнішого шляху, ніж уроки імпровізації, тому зробив акцент на розвиток
уяви, незалежності мислення, вмінні винаходити нові незвичайні шляхи в розв’язанні
проблем, які постають.
Однією
із головних ідей музично-педагогічної системи Карла Орфа є власна дитяча
творчість, яка створює атмосферу радості, формує особистість, стимулює розвиток
творчих здібностей у дітей. Орф-педагогіка – це особливий тип музичної
педагогіки, яку називають креативною. Вона заснована на розумінні нерозривності
музики, руху, слова, а також на особливій організації педагогічного процесу,
яка дітям дає змогу проявляти себе через гру на музичних інструментах,
створювати власні танцювальні композиції, співати та акомпонувати собі [4, с. 52-53].
2.2. Мовленнєві та музично-рухові ігри й вправи в
методиці
Карл Орф вважав, що на початку будь-якої
музичної вправи, як ритмічної так і мелодійної, має бути мовна вправа. Ця
примітка з першого тому «Шульверка» вказує педагогам на початковий напрям роботи. Ритмована мова отримала в
концепції Орфа назву «мовні вправи
та ігри». Ними
збагачується не лише музичне виховання, а й вивчення як рідної, так й іноземної
мови. Мовні вправи за К. Орфом - це ритмічне декламування віршів або прози.
Для музичного виховання мовленнєві
вправи важливі насамперед тому, що музичний слух розвивається в тісному
контакті та у зв’язку з мовленнєвим, а він, своєю чергою, одна з основ
музичного слуху. Дитина вчиться користуватися засобами виразності, що є
загальними для мови і музики. До них відносяться темп, ритм, регістр, тембр,
артикуляція, динаміка (тихо - голосно), діапазон, фразування, акцентура
(відокремлення головного слова).
Майже всі ці засоби виразності
доступні для вивчення і практичного використання в мовних вправах для дітей із
самого раннього дитинства. Адже основою для мовних вправ за Орфом, як правило,
є дитячий фольклор: лічилки, дражнилки, заклички, потішки, забавлянки,
пісеньки. Опора на цей матеріал, що пройшов випробовування часом, дала
можливість Орфу вільно користуватися ним, адже ритм, що є в словах, фразах діти
відчувають і відтворюють за допомогою шумових інструментів, а також за
допомогою плескання і тупання. Рівномірне, метричне декламування тексту,
римоване проговорення окремих слів, потім ланцюжків слів, невеличких
діалогічних текстів із поступовим визначенням ритмічної основи дає змогу вчити
дітей відчувати метроритми.
Творчий пошук у мовленнєвому
музикуванні відбувається за рахунок варіювання ритмічного малюнка, зміни
тембрів, фактури, форми - від простого повторення фрази до
імітаційно-поліфонічних побудов. У цілому мовленнєві вправи дуже важливі для
ознайомлення дітей із музичними формами (фраза, речення, строфа, заспів -
приспів, рондо, варіації). Ці форми у мовленнєвих вправах діти добре відчувають, а з часом можуть відтворювати їх в
інструментальних формах музикування.
Щоб словесний текст перетворився на
матеріал для мовленнєвого музикування, потрібно:
-
рівно, метрично декламувати текст;
-
ритмізовано вимовляти окремі слова,
ланцюжки слів із тексту.
Мовленнєве музикування, насамперед,
передбачає ігри фонемами, фонемними складами. Так поступово формується «активний словник», який діти
згодом використовуватимуть для імпровізації [4, с. 61-63].
Діти з легкістю та натхненням
сприймають і запам’ятовують звукову нісенітницю, так звані тарабарські рими
(ані-бані-тара-бані; єні-бені-раба тощо).
Словесна фантазійна гра спонукає
дітей до спонтанної винахідливості, кмітливості, прояву активності сприйняття
та швидкості реакції. На початковому етапі дитяча мовленнєва імпровізація може
проявлятися у додаванні нового слова, ритмічний малюнок якого пасує до заданої
моделі, а з часом - в утворенні різноманітних комбінацій ритмізованих ланцюжків
слів. З невеличкого тексту разом із дітьми можна створити достатньо розгорнуту
композицію (її складність залежить від можливостей дітей).
Однією із художніх форм мовленнєвого
музикування є ритмо-декламація - виразне читання, вимовляння тексту, що
супроводжується відтворенням його ритмічного малюнка. Дошкільникам найзручніше
відтворювати ритмічний малюнок «озвученими жестами» або грою на шумових ударних
інструментах.
Використання рухових елементів під
час мовленнєвих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки
(плескання в долоні, виляскування пальцями, тупання ногами тощо). У дітей
формуються швидкість реакції, терплячість, кмітливість, адже потрібно
дочекатися моменту вступу своєї «партії» і не проґавити цей момент. Крім того,
поєднання слів і рухів сприяє ліпшому запам’ятовуванню текстів, формуванню у
них чіткої дикції. Мовні вправи, мелодекламація, різні творчі завдання сприяють
як розвитку чуття ритму, так і зародженню елементів творчості в діяльності
дітей [4, с. 85-86].
Такі вправи доступні дітям і
молодшого, і старшого дошкільного віку. Проте молодші дошкільники, зазвичай,
супроводжують текст вправ рухами, що запропонував вихователь або музичний
керівник, а старші - підбирають супровід самостійно. Таким чином,
добре відомі літературні твори звучать так:
А-та-та, а-та-та, (плескають)
Сіла баба на кота, (тупають)
Поїхала в гості, (плескають)
Розсипала кості. (стукають пальчиком об долоньку)
Куєм, куєм ніжку,(стукають кулачком об долоньку)
Поїдем в доріжку. Треба коня підкувати, (стукають пальчиком об долоньку)
Будем в баби ночувати. (тупають )
Загалом мовленнєві вправи дають
дітям змогу усвідомити багатство і різноманітність музичних ритмів та
інтонацій, готують їхній голосовий апарат до співу, сприяють розвитку
поліритмічного та поліфонічного слуху [2].
Розвиток почуття ритму відбувається в процесі різних
видів діяльності дошкільників: не лише на музичних і фізкультурних заняттях, а
й під час мовленнєвих та образотворчих занять, під час рухливих, хороводних,
дидактичних ігор, а також ігор-драматизацій .
2.3. Дитячий оркестр
Основою музично - педагогічної
концепції Карла Орфа є активізація музичної діяльності дітей через їхнє
музикування (створення власної музики). Він надавав перевагу елементарним
інструментам, якими діти могли порівняно легко оволодіти. До складу орфівського
оркестру входять:
-
мелодичні інструменти, на яких можна
відобразити елементарну мелодію (ксилофони, різні види дитячих металофонів);
-
шумові колористичні інструменти
(трикутники, дзвіночки, бубонці, барабани, тарілочки, бубни, румби, кастаньєти,
маракаси тощо);
-
прості духові інструменти,
подібні до народної сопілки (сопілки, окарини, свищики);
-
струнні інструменти (дитяча кобза,
балалайка);
-
саморобні інструменти (різноманітний
папір (пергамент, гофре) целофан;
кубики з дерева, олівці, палички;
коробочки- торохтілки (пустотілий, картонний, пластмасовий, металевий або ж
природного походження корпус, наповнений крупами, піском, дрібними
камінчиками); мішечки з крохмалем; природні матеріали: жолуді, каштани, шишки,
горіхи тощо; ґудзики, кульки, дзвіночки і все інше, що може звучати).
Основний принцип роботи за системою
К. Орфа – використання під час музикування «озвучених жестів» - так званих «звуків
тіла» оплесків, ударів, притупувань тощо. Усі «озвучені жести» потрібні для
своєрідного супроводу в мовних вправах, у співі, у музикуванні на дитячих
музичних інструментах.
До «озвучених жестів», за Орфом, відносять:
-
«Оплески», які потрібно
правильно виконувати: оплеск має бути пружним, дихання спокійним. Плескати
ліпше стоячи: руки перед оплеском вільні, а сам удар легкий і м’який. Замах
може бути двобічним (по діагоналі) або однобічним. Оплески розрізняють за
формою долонь та за характером удару. Під час оплесків долонями пальці рівні,
виконується односторонній оплеск правою долонею по лівій, причому долоню можна
вдаряти в різних місцях: оплеск посередині чи біля пальців звучить не так, як
по зап’ястю чи по кінчиках пальців. Різновидом оплесків можуть бути «ковзні
оплески» (тарілочки) та «глухі оплески»
(якщо під час оплеску долоні скласти у формі чаші й плескати так, щоб між
ними утворювався простір, то буде виникати «глухий» звук).
-
«Плескання»
- це ритмічні удари плоскими долонями по стегнах - прямі й бокові. Їх можна
виконувати в чергуванні з оплесками і притупами; як сидячи, так і стоячи.
-
«Притупи». Тупотіти можна сидячи і
стоячи. Ліпше тупати ногою по підлозі, злегка піднімаючи гомілку з більшою чи
меншою силою. Після удару нога залишається на підлозі. Поряд із притупами всією
ногою виконують й інші вправи: удари носком (п’ятка залишається на підлозі) чи
п’яткою (носок ]залишається на підлозі).
-
«Виляскування пальцями». У
кожній групі можна знайти дітей, які вміють виляскувати пальцями або які можуть
швидко навчитися цьому. Варто зазначити, що не кожна рука підходить для цього.
Важливо, щоб виляскування виконували без напруження, вільно і жваво.
Голоси й артикуляційний апарат дітей
теж, як й інструменти, можуть слугувати для створення різних звукових ефектів:
шипіння; кряхтіння; цокання язиком; вдихи - видихи; фонемні склади (ш-«ша», х-«ха»і
т. д.) тощо [6, с. 35-36].
Здібності дитини
розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і
направити її з раннього дитинства, враховуючи зміни вікових періодів – завдання
педагогів. І «елементарне музикування» в «орфівському» оркестрі - один з
найдоступніших методів у досягненні цієї мети.
2.4. Український дитячий фольклор у педагогічній
концепції К. Орфа
Одним із найцікавіших, найдоступніших і
багатофункціональних матеріалів для виховання і навчання дітей дошкільного віку
є український дитячий музичний фольклор. Це різноманітні дитячі пісеньки,
колискові, пісні-казки, небилиці, пісні з казок, заклички, примовки,
прозивалки, пісні-звуконаслідування, веснянки, гаївки, колядки, щедрівки,
дитячі музичні ігри, загадки тощо, які поповнюють музичний навчальний репертуар. У своїх працях Карл Орф
наголошував на значенні національної культури і традицій у початковому
музичному вихованні і рекомендував використовувати відібрані національні твори
з використанням властивих цьому народу музичних інструментів. Особлива мова
дитячого музичного фольклору позитивно впливає на розвиток емоцій дітей та
стимулює їх до активного спілкування між собою і з дорослими. Використання у
роботі творів дитячого музичного фольклору сприяє формуванню у дітей ціннісного
ставлення до навколишнього світу і спонукає до вивчення рідної мови,
українських звичаїв і культури, розвиває музикотворчі здібності [5, с.17-18].
Серед традиційних народних
дитячих ігор особливо багато рухових, у яких драматизація поєднується із
змаганнями — біганням навздогін, наввипередки, пошуком, прориванням кола чи
«ланцюга», що є характерним для веснянок, гаївок, русальних ігор-пісень. Рухові
ігри навчають дітей різних видів рухів, допомагають у подоланні навіть деяких
фізичних вад.
Особливо багато радості надають
малюкам ігри з дорослими. Відомі дитячі ігри-забави «Ладі, ладі, ладусі», «Ладки, ладки, посварились бабки» [10, с.15],
«Тосі-тосі-тосі», «Плескаємо, тупаємо», «Одна ніжка тупоче, а другая не хоче»
[5, с. 24] (Дод. А) можна застосовувати майже
одразу після народження дитини.
Ці ігри
одночасно спрямовані на розвиток у дітей м’язів верхніх кінцівок і плечового
поясу, формування тактильної чуттєвості, координують рухи, вчать дітей
керувати своїми ручками й ніжками (плескати в долоньки, рухати кистями та
пальчиками, чергувати плескання долонями з тупотінням ніжками) під визначений
віршований ритм пестушки.
Важливим у таких іграх-забавах є
встановлення емоційного контакту між дитиною та дорослими, пробудження у малюка
почуття довіри до дорослого. Супроводжуючи дії з дитиною словами пісеньки, що
тішить її, дорослі привчають малюка вслухуватися у звуки мови, сприймати та
відтворювати її ритм, окремі звукосполучення і поступово проникати в їхній
зміст. Малята з легкістю вивчають їх напам’ять і залюбки декламують
(наспівують) під час ігор та поза дитячим колективом [ 5, с.24-25].
Наступним етапом упровадження елементів системи К.
Орфа в роботу з дошкільниками є «озвучування» казок. Особливе захоплення у
дітей викликає розігрування казок, використовуючи «озвучені жести» та гру на
шумових музичних інструментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення
персонажів, діти вчаться передавати його характерні риси, настрій та
особливості поведінки через звуки [6, с. 47], (Дод. В).
2.5. Досвід роботи
Працюючи у дошкільному відділенні
Кривушівської гімназії, ми поєднуємо і традиційний підхід, і педагогічну
концепцію К. Орфа.
Під час занять за методикою Карла
Орфа, ми ставимо перед собою наступні задачі:
-
Поєднання креативного і
імітаційних методів, які визначаються цілями кожного заняття.
-
Розвиток відчуття ритму,
слуху, тактильних відчуттів.
-
Розвиток у дітей
комунікативних навичок,
уміння домовлятися, погоджувати свої дії.
-
Розвити уміння слухати один одного і себе не тільки під час
музикування.
-
Розвиток здатності радіти
успіху іншого, допомагати іншому.
-
Розвиток музичності
дітей, їх емоційного світу, сприйняття музики, створення слухацького
досвіду.
-
Освоєння гри на ударних
інструментах, інструментах дитячого оркестру.
-
Виконання пісень, розспівок,
творів мелодій на основі заданого тексту.
-
Придбання навичок гри в
ансамблі (музикування).
Головне завдання
таких занять – допомогти дітям в естетичній грі увійти до світу музики, відчути
і пережити її емоційно, створити передумови до формування творчого мислення,
сприяти практичному засвоєнню музичних знань.
Інтерес дітей до
орфовських інструментів невичерпний. Вони хочуть грати на них завжди. Діти
люблять слухати тембри різних інструментів. Гра в оркестрі розвиває слух,
відчуття ритму, уміння грати в ансамблі. Так, включаємо до сценаріїв свят музичні
номери за методикою Орфа [7], (Дод.В).
Велику увагу в концепції Орфа приділяється музикуванню з акомпанементом
«звучних жестів» та за допомогою голосового апарату (гліссандування, шипіння,
кректання, цокання мовою тощо).
У своїй роботі ми прагнемо розвивати у
дітей любов до музики, бажання нею займатися.
ВИСНОВКИ
В даній роботі розкрита актуальна на
сьогоднішній день музично - педагогічна концепція К. Орфа. Не дивлячись на час
її виникнення, вона й досі залишається актуальною. Новий погляд на неї і є
інноваційним підходом, методом у музичному вихованні дошкільників.
Вивчення
та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і
узагальнення:
-
Елементарна
музика, елементарний інструментарій, елементарні словесні тексти стали для
К.Орфа головними засобами виховання дітей.
-
Музично-виховна
система К.Орфа закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній
музичній діяльності, оскільки ґрунтується не лише на інструментальному, а й
ритмопластичному, танцювальному, співацькому музикуванні. Вона акумулює передові
гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробудження її творчого
потенціалу.дитяче михоорф
-
Орієнтація
на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор як
першооснову музичної культури визначають прогресивність і плодотворність
педагогічних пошуків К. Орфа.
-
Ідеї
К. Орфа відкрили реальний шлях до вирішення таких основоположних проблем
музичної педагогіки, як виховання інтересу до музики, захоплення нею;
визначення основи музичного виховання.
-
Відродження
української духовної культури, народної пісні, пошуки нових шляхів музичного
виховання на грунті методичної системи
К.Орфа,
Основним
призначенням занять за системою Карла Орфа є залучення всіх дітей до музики
незалежно від їх здібностей, розкутості індивідуально-творчих сил, розвиток
природної музичності.
Методика Карла
Орфа допомагає вирішувати цілу низку питань, які стосуються не тільки музичного
виховання дошкільників, але й вихованню гармонійної особистості дитини, здатної
швидко та активно пристосовуватись до сучасних умов життя.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базовий
компонент дошкільної освіти. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf
2. Використання
мовленнєвих та музично-рухових вправ за системою Карла Орфа на музичному занятті
з дітьми дошкільного віку : Куюн О.Г. URL:
http://worknew.info/myaccount/pasteresume/?s=_
3. Дичківська
І. Інноваційні педагогічні технології : підручник / Ілона Дичківська. – 3-тє
вид., випр. – К. : Академвидав, 2015. – 304 с. – (Серія Альма-матер)
4. Леонтьева О.Т. Карл Орф. - М.: Музыка,
1984. - 334 с.
5. Садовенко
С. Розвиток музичних здібностей засобами українського фольклору:
Навчально-методичний посібник С. Садовенко. – К. : Шк. Світ, 2008. – 128 с. –
(Б-ка «Шк. Світу»)
6. Семизорова
В.В. Використання системи «елементарного музикування» Карла Орфа в освітньому процесі дошкільного навчального закладу /В.В. Семизорова, І.Я. Шараєвська, Н.В. Степаненко. – Тернопіль:
Мандрівець, 2014. – 68 с.
7. Сценарій випускного свята "Прощавай садок
дитячий". URL: https://naurok.com.ua/scenariy-vipusknogo-svyata-proschavay-sadok-dityachiy-254803.html
8. Тютюнникова
Т. Елементарное музицирование с
дошкольниками / Т. М. Тютюнникова/ / Дошкольное воспитание. – 2000. - № 9.
9. Федотова
Л.А. Упровадження інтерактивних технологій та авторських програм у практику
роботи ДНЗ. Дошкільний навчальний заклад. Харків, 2013. №6 (78), с. 2-9.
10. Шевчук
А. Розвиток дошкільнят в музично-руховій діяльності: Навч-метод. забезпечення
програми «Дитина». – К. : Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128
с. – (Б-ка «Шк. Світу»)
Додаток А
Додаток Б
Шумова казка-театралізація
«Рукавичка»
Діти обирають шумові інструменти та
дається інструкція – грати на «своєму» інструменті, як тільки у казці
з’являється їх персонаж, виходити на сцену та виконувати дії. Роль рукавички
грає декілька стільців, поставлені колом зі входом .
Дід – барабан, собачка –
дзвоники, мишка – поліетиленовий пакет, жабка – брязкальце, лисичка – маракаси,
вовчик – дерев’яні палички, кабан – трещітка з гребня для волосся, ведмідь – тупіт
ногами. Дія проходить на імпровізованій сцені.
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід
рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту
рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить
зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка,
жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і
мене!
— Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка — та до
рукавички:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка,
жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— Та я лисичка-сестричка. Пустіть
і мене!
— Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне
вовчик — та й собі до рукавички, питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка,
жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і
мене!
— Та вже йди!
Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
Де не взявся — біжить кабан.
— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик,
лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан.
Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде — та
все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу,— пустіть!
— Та що вже з тобою робити,— йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже
так їм тісно, що й нікуди.
Коли це тріщать кущі, вилазить
ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик,
лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я
ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так
тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку!
Уліз і ведмідь, — семеро стало.
Та так вже тісно, що рукавичка
ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад —
шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і
ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й
порозбігалися лісом (всі інструменти разом).
Прийшов дід та й забрав рукавичку.
Додаток В
Сценарій
випускного у дитячому садочку « Прощавай, дитячий садок!»
Ролі дорослих – 2 ведучих, Вчитель, Принцеса.
Звучать фанфари.
Ведуча
1. Шановні мами і тата, дорогі бабусі і
дідусі! Сьогодні в нас і святковий настрій, бо наші дітки вперше в житті стали
випускниками, і водночас, трохи сумуємо, тому що настав час розставання.
Незабаром для наших випускників продзвенить перший шкільний дзвінок. Позаду
залишилися дні, наповнені цікавими подорожами у світ непізнаного,
нерозгаданого; дивовижні відкриття, які допомагали нашим дітям кожен день, крок
за кроком, пізнавати навколишній світ, і себе самого в ньому. Попереду непроста
дорога у світ дорослого шкільного життя. А сьогодні вони, урочисті й
схвильовані, поспішають на перший у своєму житті випускний бал. Так давайте ж
підтримаємо їх нашими оплесками! ( Звучить Вальс квітів Ф.
Шопена)
Ведуча 2,
називаючи кожного випускника будь-яким епітетом (найпривабливіший, найбільш
працьовитий і т.д.), викликає дітей по імені в зал.
Ведуча 1,
взявши за руку першу у списку дитину, веде також всіх інших дітей, що взялись
за руки, стають у півколо.
Ведуча 1. Наш садочок випускає
Дітей щасливих і дзвінких
А школа радо зустрічає
Першокласників таких.
( Далі – вірші під номерами – для
дітей)
1. Увага! Увага!
Шановні друзі,
Ми сьогодні прийшли
На радісне свято –
Веселе, чудове –
Ми йдемо до школи.
2. Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі,
Радійте за нас
Ми всі йдемо у перший клас!
3. В садку навчились ми
дружити,
І старших, і малих любити.
Гуртом читати, малювати,
Пісні співати, танцювати.
4. Ми тут любесенько зростали,
Та вже шкільна пора настала,
І нас чекає перший клас.
Тож прощавай, садочок наш!
Під пісню
«Садочок, прощавай» (А. Олейникової, Л. Ратич) діти підходять до столика з
іграшками , беруть їх, стають півколом і
розповідають вірші .
5. Погляньте, ось
ляльки засумували,
Ведмедики похнюпившись сидять.
Бо ми вже трішечки повиростали,
Зібралися до школи поступать.
Прощайте, іграшки дитячі,
І ви, ляльки веселі наші.
Ми з вами добре подружились,
Тепер ви меншим
залишились.
Виконується
пісня «Прощання з іграшками» (Н. Рубальська) , діти танцюють Танок з іграшками .
До зали забігає
Принцеса, за нею поспішає Вчитель.
Принцеса: А я кажу
вам, не хочу вчитися!
Вчитель:
Ваша Величносте, це просто необхідно. Якщо ви не будете вчитися, ви не зможете
прочитати і підписати жоден королівський документ!
Принцеса: А навіщо це мені? Адже в мене є ви, шановний
Вчителю!
Вчитель: Але ж я літня людина. Мені вже незабаром на
пенсію, Ваша Величносте!
Принцеса: Що? Ніяких пенсій! У вас все життя попереду.
А ну, руки в сторони, вгору, вперед, торкніться правою рукою кінчика носа!
(вчитель виконує). Так, добре! А зараз кроком руш! Побігли! Чудово! Ще 50 років
служити будете!
Вчитель (втомлено):
Але, Ваша Величносте…
Принцеса: Ніяких «але»!
Будете служити в мене, доти…Доки я не стану такою ж розумною, як ви.
Вчитель: Як же ви
станете розумною, якщо зовсім не хочете вчитися!
Принцеса: Так
вигадайте що-небудь, адже ви закінчили три академії!!!
Вчитель:
Я вже нічого не можу придумати. Піду скликати
педраду. Може, щось разом вирішимо. Ех, скоріше б на пенсію…(уходить)
Ведуча
1: Діти, у вашому любому садочку ви навчились і грати, і малювати, і дружити, і
взнали багато чого нового. Покажемо нашим гостям, які ви розумники і
розумнички? Пограємо у гру «Відгадайку»?
Ведуча 1:
Олівці Петрусь узяв,
Швидко щось намалював.
Хоч крути, а хоч верти,
Має тільки три кути (трикутник).
У
садках — смачна малина, Аґрус, яблука, ожина. Фрукти й зелень соковита — Це
смачні дарунки... (літа).
Ведуча 1: Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Наповняю ручаї та заквітчую
гаї.
Кожен з вас мене впізна. Відгадали? Я - …
(весна).
Ведуча 2: Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати,
Вправно скриню відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула. (осінь).
Ведуча 1: Біле-біле покривало
По землі порозстеляла,
Все укрила ним сама.
Відгадайте: це … (Принцеса
голосно викрикує ЗИМА!).
Ведуча 2: Люба Принцесо, поясніть, будь ласка, що ви
тут робите?
Принцеса: Що? Хто це посмів так
звернутися до мене?
Ведуча 1. Вибачте, але я не знаю,
як до вас треба звертатися.
Принцеса: Ось як! А ще кажуть, що я невихована і вчитися
не хочу! Люба моя, та ви ж звичайнісіньких речей не знаєте! До королівських
осіб треба звертатися «Ваша Величносте!»
Ведуча
1: Зрозуміла. Тепер буду знати. Отже,
Ваша Величносте, що ви робите на нашому святі?
Принцеса:
Як, у вас свято, а я про це нічого не
знаю? Чому мені не доповіли? А яке у вас свято?
Ведуча
1: Сьогодні у нас дуже урочисте та
радісне свято – ми проводжаємо наших дітей до школи. Там вони будуть вчитися,
дізнаються багато нового та цікавого.
Ведуча
2: Діти, а чи знаєте ви , що у школі є
не тільки уроки, але й веселі перерви. Пропоную вам пограти у таку ж гру «Урок
та перерва». Під час перерви ви будете весело підскакувати, гратися під веселу
музику, а коли музика зміниться на іншу, більш спокійну – ми будемо на уроці –
писати, або малювати. Запросимо до себе Принцесу? Хай пограє з нами? Може їй сподобається
, і вона теж піде до школи, як і ви?
Гра
«Урок та перерва» в музичному супроводі. (Перерва (ковбойська мелодія), урок
математики (пісня про математику), перерва (ковбойська), урок української мови
(пісня про українську мову), перерва – (ковбойська), урок музики (англійська
пісня з мультика), перерва (ковбойська).
Принцеса: О, а школа – це дуже
весело! Мені вже починає подобатись!
Наша Величність дуже хочуть
дізнатися, а чому ще навчать дітей у школі.
Ведуча 1: А ще в школі діти дізнаються , чому вдень
світить Сонце, а вночі Місяць, чому змінюються пори року. І навіть навчать їх
бути спритними і спортивними!
Принцеса: Оце так!
Я теж хочу бути спритною і спортивною. А ну, діти, покажіть мені, чи правда це,
чи вигадка?
Спортивно-музична
гра «Пройди по слідах» (за участі ведучих – вони -перші показують.) – («Весела
мелодія»)
Ведуча 2: А ще
наші діти дуже музичні. І для всіх учасників свята приготували музичний
подарунок – оркестровий супровід до пісні «Ми-маленькі козачата» М. Ведмедері.
Ведуча 1: Гей, музики, гарно грайте, всіх на святі
звеселяйте!
(Виступ шумового
оркестру за участі 1-го ведучого)
Принцеса: Ну… якщо в школі будуть вчити і співати, і
танцювати, і загадки відгадувати, і
спритними бути, то я згодна іти до
школи. Візьмете мене з собою? Ну
гаразд, я побігла збирати речі (біжить із зали, на ходу кричить: Мамки, няньки,
готуйте чемодани! Я до школи вступаю!”).
Ведуча 2: Ой, діти, важко буде у школі тому, хто звик до
того, щоб за нього все робили няньки. Але ж у нас всі діти самостійні, все
можуть робити самі. Бо в дитячому салочку їх багато чому навчили, і діти цього
ніколи не забудуть.
Ведуча 1: Так,
звичайно. Якщо хочете, можете самі переконатися в цьому.
Хто зуміє без вагання
Розв’язати такі
запитання:
Скільки ніг у карася?
Скільки крил у поросят?
Скільки лап у індика?
Скільки рук і їжака?
Ведуча 1: Що там трапилось, що там за шум? (До зали
забігає Принцеса, за нею Вчитель з чемоданами та сумками).
Вчитель: Та зупиніться ж,
почекайте, Ваша Величносте.
Принцеса: Нічого не хочу більше слухати. Я іду до школи
– так я вирішила.
Вчитель:
Ну не можна іти до школи і брати з собою
стільки непотрібних речей: і ляльок, і прикрас, і солодощів. Ви так нічому
не зможете навчитися,правда ж, діти?
Принцеса: Я все одно візьму всі ці речі до школи. І
нехай тільки хто-небудь спробує
засміятися – одразу накажу всіх стратити. Зрозуміло?
Вчитель:
Ваша Величносте, ви знову погано себе поводите, так не можна! З вами ніхто не буде
дружити.
Принцеса: Ваші
поради мені зовсім не потрібні! І навіщо мені ота дружба? Це ж треба буде з
усіма ділитися своїми іграшками та солодощами. А так, без дружби-це все моє!
Так що, погано мати друзів!
Ведуча
2. А діти у нас всі дружні і допомагають один одному. Ось послухай пісню про
дружбу, може, вона тебе чомусь навчить.
Дитяча пісня «Про дружбу» О.
Янушкевич (1 куплет – слухання).
Принцеса:
Гаразд, повірю вам, що дружба – це непогано. Але все одно, іграшки та солодощі
я візьму до школи. А якщо мені захочеться погратися або що-небудь з`їсти?
Вчитель:
Ваша Величносте, я ж казав вам, що в
школу беруть зовсім інші речі.
Принцеса:
Та що ж?
Ведуча1: Діти, а давайте ми покажемо Принцесі, що саме
треба брати до школи.
Гра
«Збери портфель» (пісня «Нехочуха» Н.
Савка)
Принцеса:
Діти, уявіть собі, мені захотілось вчитися! Я
змінююсь прямо на очах! Я хочу все про все знати!
Вчитель.
Я гадаю, що у Принцеси все вийде. А вам, діти, я бажаю, щоб в школу ви ходили з
таким самим задоволенням, як і в дитячий садок. Успіхів вам та гарних оцінок!
Принцеса:
До зустрічі в школі! (виходить).
Вчитель:
Дорогі дітки, сьогодні у вас випускний, сьогодні ви прощаєтеся з дитячим садком
і готуєтеся до нової подорожі під назвою «школа». Ми завжди будемо пам'ятати
ваші добрі посмішки і великі мрії, ми будемо вірити і сподіватися, що у вас
обов'язково вийде їх здійснити. Ми бажаємо вам ніколи і нічого не боятися,
підтримувати один одного у всьому і сміливо підкорювати нові знання, відкривати
для себе все найцікавіше і чудове.
Принцеса:
Наші милі діти, наші чудові вихованці, вітаємо вас з випускним!
Ведуча
1: А зараз слово для привітання наших випускників та вручення дипломів
надається директору Кривушівської гімназії – (ПІБ
директра).
Ведуча 1
Як швидко прийшов розлучатися час
І зараз усім вам ми хочем сказати:
Ви йдете, але пам’ятайте про нас.
А ми на вас завжди будем чекати!
6.
Спасибі всім, хто дбав про нас,
Наш добрий настрій і здоров’я,
Хто наш садочок повсякчас
Робив затишним й кольоровим.
7. Тим, хто варив смачнючі страви,
І тим, хто рушнички нам прав.
Допомагав у кожній справі
Й усьому в групі лад давав.
8. За материнську вашу ласку,
За подаровану нам казку,
Турботу, ніжність і любов
Спасибі скажем знов і знов!
9. Як сумно з нашим садком
розлучатися
Але прийшла пора прощатися
Останній раз тут виступаємо
І пісню ми вам заспіваємо.
Діти співають пісню «Прощавайте»
Ведуча 2: А зараз,
діти, зустрічайте свою першу вчительку, яка поведе вас у світ знання (виступ
першої вчительки).
Виходять 2 ведучих
Ведуча 1. Вітаємо з маленьким подією! Попереду кращі
роки — школа. Хай буде щастя, успішне навчання, хороші вчителі, легке домашнє
завдання, багато отриманих знань. Нехай кожен день буде радувати цікавим,
корисним. Будьте здорові, успішні і мудрі.
Ми
з вами чудово проводили час, з вами кожен день був яскравим, радісним і веселим
і ми вам бажаємо таких же чудових днів і в подальшому житті. Будьте сміливими, щасливими
дітьми, незмінними мрійниками і першовідкривачами. Удачі вам, діти, і
невтомного інтересу до всього нового.
Ведуча 2. Милі наші дітки, ми з сумом, але гордістю
випускаємо вас з таких, вже рідних, стін
дитячого садка. Ми бажаємо вам дорослішати, ставати ще розумнішими і більш
самостійними. Нічого не бійтеся, адже попереду вас чекає стільки непізнаного,
цікавого і захоплюючого. Скоро школа зустріне вас. І ви обов'язково
подружитеся, з вашими новими вчителями. Зустрінете справжніх і вірних друзів
серед ваших однокласників і знайдете багато питань, на ваше, постійне «А
навіщо?», «А чому?». В добру путь.
Фотосесія
біля фотозони під музику.
Немає коментарів:
Дописати коментар